LATEST PRINTED ISSUE

LATEST FREELY ACCESSIBLE MATERIALS

Concepts of political identity in social sciences

stmm. 2019 (4): 118-135

UDC 316.2+316.6

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.04.118

Yevgeniy Sosniuk - PhD student, department of social-political studies at the Institute of sociology, National academy of sciences of Ukraine, Kyiv.

ORCID https://orcid.org/0000-0002-7161-5833

Abstract. The purpose of the article is to conduct a theoretical and methodological analysis of the basic concepts and approaches to the study of political identity in the social sciences; defining the concept of “political identity” and highlighting its structural elements. The study of identity has always been interdisciplinary in nature (philosophy, anthropology, ethnography, psychology, sociology). The general conceptualization of views on political identity was carried out in three stages (“three waves”). The first stage: the Michigan project, in which political identity is considered as party identity; British concepts of political identity as an element of “mid-level” political consciousness between political values and decision preferences (D. Butler, D. Stokes). Second stage: European concepts of political identity as a product of globalization processes (Eurobarometer program, J. Welch); the concept of the indirect influence of social (ethnic, gender and confessional) identity on political identity (R. Carter, J. Helms, F. Schlesinger); the concept of political identity as a result of the influence of globalization / glocalization processes and the formation of the information society (M. Castells). The third stage: the multiculturalist concept of identity as a supranational / European mental entity that defines civilizational choice (T. Reiss, M. Emerson, I. Neumann, B. Strath, F. Cerutti); the concept of civic identity as a product of the interaction of three groups: the political elite, the economic elite and ordinary citizens (G. Best). Based on the results of the analysis, the author defines political identity as: (1) a sense of belonging (actual or imagined) to a particular political group (party, social movement, electoral group); (2) identification of oneself with a certain political position (ideology, value system). The main structural elements of political identity are: socio-status characteristics; assessments of the economic and political situation; party preferences; positions / attitudes on specific issues; assessing the personal qualities of political leaders; prospective expectations of voters from parties and candidates.

Keywords: political identity, stages of conceptualization, structural elements of political identity, social transit.

Full article: ukr | rus

References

Аристотель (1975). Метафизика (под ред. В. Ф. Асмуса). Москва: Мысль.

Блумер, Г. (2017). Символический интеракционизм. Москва: Элементарные формы.

Боровський, О. О. (2012). Ідеологічні маркери політичної ідентифікації українських громадян. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць, 17, 78–83.

Бунь, В. (2013). Теоретичні підходи до аналізу електорального вибору. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, 3, 200–212.

Ворона, В., Шульга, М. (ред.) (2006). Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг. Київ: Інститут соціології НАН України.

Воропаєва, Т. (2016). Спільна ідентичність в контексті консолідації українства. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство, 1, 11–14.

Вишняк, О. (2000). Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. Київ: Інститут соціології НАНУ.

Гиддингс, Ф. Г. (2012). Основания социологии: анализ явлений ассоциации и социальной организации. Москва: КРАСАНД.

Головаха, Е. (ред.), Дробижева, Л. (ред.). (2007). Национально-гражданские идентичности и толерантность. Опыт России и Украины в период трансформации. Киев: Институт социологии НАН Украины; Институт социологии РАН.

Инглхарт, Р. (2006). Культура и демократия. Политология: хрестоматия. Санкт-Петербург: Питер.

Жадан, І. В. (2016).Комунікативні практики як чинник громадянської і національної самоідентифікації: теоретико-методологічні засади дослідження. Проблеми політичної психології : зб. наук. праць. Ін-т соц. та політ. психології НАПН України, 3 (17), 3–11.

Коваленко, А. Б., Безверха, К. С. (2017). Соціальна ідентичність як механізм адаптації особистості під час суспільної кризи. Український психологічний журнал, 3, 48–62.

Леви-Брюль, Л. (2014). Первобытный менталитет. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета.

Леви-Стросс, К. (1985). Структурная антропология. Москва: Главная редакция восточной литературы.

Локк, Дж. (1985). Сочинения: в 3 т. (под ред. И. С. Нарского). Т. 1. Москва: Мысль.

Моніторинг’2018: основні тенденції змін громадської думки (2018). Київ: Центр політико-правових реформ, Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Морган, Л. Г. (1933). Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. Ленинград: Издательство института народов Севера.

Нойманн, И. (2004). Использование «Другого»: образы Востока в формировании европейских идентичностей. Москва: Новое издательство.

Остапенко, І. В. (2019). Стратегії та технології активізації самоідентифікування молоді. Київ: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.

Пейн, Т. (2000). Права людини. Львів: Літопис.

Попова, О. В. (2011). Развитие теории политической идентичности в отечественной и зарубежной политологии. Идентичность как предмет политического анализа (сс. 13–29). Москва: ИМЄМО РАН.

Потебня, О. (1992). Мова. Національність. Денаціоналізація. Нью-Йорк: Українська вільна академія наук у США.

Ручка, А. О. (2012). Політико-ідеологічна самоідентифікація населення сучасної України. Українське суспільство 1992–2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг (сс. 29–40). Київ: Інститут соціології НАН України.

Резнік, О. (2003). Політична самоідентифікація особистості за умов становлення громадянського суспільства. Київ: Інститут соціології НАН України.

Семененко, И. С. (2011). Идентичность в предметном поле политической науки. Идентичность как предмет политического анализа (сс. 8–12). Москва: ИМЭМО РАН.

Сміт, Е.Д. (1994). Національна ідентичність. Київ: Основи.

Соснюк, О. П., Остапенко, І. В. (2017). Психосемантичні особливості національної та громадянської ідентичності студентської молоді. Український психологічний журнал, 2(4), 164–176.

Страбон (1964). География. Москва: Наука.

Тейлор, Э. Б. (1989). Первобытная культура. Москва: Политиздат.

Фрейд, З. (2013). Психология масс и анализ человеческого «Я». Санкт-Петербург: Азбука-Аттикус.

Фукидид (2016). История. М.: Азбука.

Шведа, Ю. Р. (2007). Трансформації партійної системи в контексті трансформації політичної системи в Україні. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Збірник наук. праць (19, сс. 165–173). Львів: Національний університет "Львівська Політехніка".

Эмерсон, М. (2005). Экзистенциональная дилемма Европы. Вестник Европы, 15, 41–65.

Эриксон, Э. (1996). Идентичность: юность и кризис. Москва: Издательская группа «Прогресс».

Юм, Д. (2001). О человеческой природе (пер. с англ. С. И. Церетели). Санкт-Петербург: Азбука.

Berelson, B. R., Lazarsfeld, P. F., McPhee, W. N. (1954). Voting. A Study of Opinion Formation in a Presidential Campaign. Chicago: The University of Chicago Press. https://doi.org/10.2307/2572837

Brubaker, R., Cooper, F. (2000). Beyond “Identity”. Theory and Society, 29, 1–47.

Butler, D., Stokes, D. (1974). Political Change in Britain. London.

Campbell, A., Converse, P. E., Miller, W. E., Stokes, D. E. (1966). Elections and the political order. New York: Wiley.

Campbell, A., Converse, P. E., Miller, W. E., Stokes, D. E. (1960). The American Voter. New York: Wiley.

Campbell, A., Gurin, G., Miller, W. E. (1954). The Voter Decides. Evanston (Il.): Row, Peterson and Company.

Carter, R. T., Helms, J. E. (1990). White Racial Identity Attitudes and Cultural Values. Black and White racial identity: Theory, Research and Practice. Westport, London.

Castels, M. (1997). The Power of Identity. Oxford, Blackwell.

Cerutti, F. (2001). Towards the political identity of the Europeans: An Introduction. A soul for Europe. On the political and cultural identity of the Europeans. Vol. 1.

Cooley, Ch. H. (1929). The Life-Study Method as Applied to Rural Social Research. Publications of the American Sociological Society, 23, 248–254.

Dalton, R. (1988). Citizen Politics in Western Democracies: Public Opinion and Political Parties in the United States, Great Britain, West Germany and France. New Jersey: Chatam House. https://doi.org/10.2307/2074195

Dahrendorf, R. (1990). Reflections on the Revolution in Europe. London: Chatto & Windus.

Diodororus Tarsensis (1980). Commentarius in Psalmos. Corpus Christianorum Series Graeca (CCSEG), T. 6.

Duch, R. (1988). Participation in the democracies of Central and Eastern Europe: Cultural versus rational choice explanations. The postcommunist citizen (Ed. by S. H. Barnes, J. Simon). Budapest.

Franklin, Ch., Jackson, J. (1983). The Dynamics of Party Identification. American Political Science Review, 77, 957–973.

Fiorina, M. P. (1997). Voting behavior. Perspectives on public choice: A handbook (Ed. Dennis C. Mueller). New York: Cambridge University Press.

Gleason, P. (1983). Identifying Identity: A Semantic History. Journal of American History, 69(4), 910–931.

Hinich, M., Munger M. C. (1994). Ideology and the theory of political choice. Ann Arbor: University of Michigan press.

Kristensen, N. N. (2015). The Meanings and Dimensions of Citizens’ Political Identity: Approaching an Understanding of the Concept of Political Identity. European Consortium of Political Research (ECPR): General Conference Papers. Montreal (Canada): Universitй de Montreal.

Loth, W. (2000). Identity and Statehood in the process of European Integration. Journal of European Integration History, 6, 19–31.

Mead, G. H. (1934). Mind, Self, and Society. Chicago: The University of Chicago Press.

Monitoring 2018: Main tendencies of change of public opinion. [In Ukrainian] Kyiv: Centre of political and legal reforms; Ilko Kycheriv “Democratic initiatives” Foundation. [=Моніторинг 2018]

Morgan, L. (1933). Ancient society, or Researches in the lines of human progress from savagery, through barbarism to civilization. [In Russian] Leningrad: Publishing house of Institute of peoples of the north. [=Морган 1933] https://doi.org/10.1522/030110918

Neumann, I. (2004). Uses of the Other. The “East” in European Identity Formatio. [In Russian] Moscaw: New publishing house. [=Нойманн 2004]

Ostapenko, І. (2019). Strategies and technologies for self-identification of youth. [In Ukrainian] Kyiv: Institute of Social and Political Psychology of NAES of Ukraine. [=Остапенко 2019]

Reid, Th. (1983). Inquiry and Essays. Indianapolis: Hackett Publishing Company.

Risse, T. (2003). The Euro between National and European Identity. Journal of European Public Policy, 10(4), 487–505.

Rose, R., Mishler, W. (1998). Negative and positive party identification in post-communist countries. Electoral Studies, 17(2), 217–234.

Ryan, C. (2017). Political Self-Identification and Political Attitudes. Undergraduate Honors Theses, 57. King’s University College at Western University.

Rupp, L. J. , Taylor, V. (1999). Forging a Feminist Identity in an International Movement: A Collective Identity Approach to Twentieth-Century Feminism. Signs, 24(2), 363–386.

Schlesinger, Ph. (1987). On National Identity: Some Conceptions and Misconceptions Critisized. Social Sciences Information, 26(2), 219–264.

Strath, B. (2003). A European Identity: to the historical limits of a concept. European Journal of Social Theory, 5, 387–401.

Straub, J. (2002). Personal and collective identity: A conceptual analysis. New York: Berghahn Books.

Todd, J., Bottos, L. C., Rougier, N. (2008). Political transformation and national identity change: comparative perspectives. London, New York: Routledge.

Vannicelli, L. (1989–1990). Political participation, pluralist democracy and freedom in the constitutional state. Annales Univeritatis Mariae Curie-Sklodowska, Lublin, 36, 329–339.

Vignoles, V. L. (2019). Identity: Personal and Social. The Oxford Handbook of Personality and Social Psychology. (Ed.by K.Deaux, M.Snyder). New York: Oxford University Press.

Vries, H. de, Weber, S. (1997). Violence, Identity and Self-Determination. Stanford.

Waterman, A. (1982). Identify development from adolescence to adulthood: An extension of theory and a review of research. Developmental Psychology. 18(3), 341–358.

Welsh, J. M. (1993). A Peoples’ Europe: European Citizenship and European Identity. Badia Fiesolana.

Concepts of political identity in social sciences

stmm. 2019 (4): 118-135

UDC 316.2+316.6

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.04.118

Yevgeniy Sosniuk - PhD student, department of social-political studies at the Institute of sociology, National academy of sciences of Ukraine, Kyiv.

ORCID https://orcid.org/0000-0002-7161-5833

Abstract. The purpose of the article is to conduct a theoretical and methodological analysis of the basic concepts and approaches to the study of political identity in the social sciences; defining the concept of “political identity” and highlighting its structural elements. The study of identity has always been interdisciplinary in nature (philosophy, anthropology, ethnography, psychology, sociology). The general conceptualization of views on political identity was carried out in three stages (“three waves”). The first stage: the Michigan project, in which political identity is considered as party identity; British concepts of political identity as an element of “mid-level” political consciousness between political values and decision preferences (D. Butler, D. Stokes). Second stage: European concepts of political identity as a product of globalization processes (Eurobarometer program, J. Welch); the concept of the indirect influence of social (ethnic, gender and confessional) identity on political identity (R. Carter, J. Helms, F. Schlesinger); the concept of political identity as a result of the influence of globalization / glocalization processes and the formation of the information society (M. Castells). The third stage: the multiculturalist concept of identity as a supranational / European mental entity that defines civilizational choice (T. Reiss, M. Emerson, I. Neumann, B. Strath, F. Cerutti); the concept of civic identity as a product of the interaction of three groups: the political elite, the economic elite and ordinary citizens (G. Best). Based on the results of the analysis, the author defines political identity as: (1) a sense of belonging (actual or imagined) to a particular political group (party, social movement, electoral group); (2) identification of oneself with a certain political position (ideology, value system). The main structural elements of political identity are: socio-status characteristics; assessments of the economic and political situation; party preferences; positions / attitudes on specific issues; assessing the personal qualities of political leaders; prospective expectations of voters from parties and candidates.

Keywords: political identity, stages of conceptualization, structural elements of political identity, social transit.

Full article: ukr | rus

References

Аристотель (1975). Метафизика (под ред. В. Ф. Асмуса). Москва: Мысль.

Блумер, Г. (2017). Символический интеракционизм. Москва: Элементарные формы.

Боровський, О. О. (2012). Ідеологічні маркери політичної ідентифікації українських громадян. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць, 17, 78–83.

Бунь, В. (2013). Теоретичні підходи до аналізу електорального вибору. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, 3, 200–212.

Ворона, В., Шульга, М. (ред.) (2006). Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг. Київ: Інститут соціології НАН України.

Воропаєва, Т. (2016). Спільна ідентичність в контексті консолідації українства. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство, 1, 11–14.

Вишняк, О. (2000). Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. Київ: Інститут соціології НАНУ.

Гиддингс, Ф. Г. (2012). Основания социологии: анализ явлений ассоциации и социальной организации. Москва: КРАСАНД.

Головаха, Е. (ред.), Дробижева, Л. (ред.). (2007). Национально-гражданские идентичности и толерантность. Опыт России и Украины в период трансформации. Киев: Институт социологии НАН Украины; Институт социологии РАН.

Инглхарт, Р. (2006). Культура и демократия. Политология: хрестоматия. Санкт-Петербург: Питер.

Жадан, І. В. (2016).Комунікативні практики як чинник громадянської і національної самоідентифікації: теоретико-методологічні засади дослідження. Проблеми політичної психології : зб. наук. праць. Ін-т соц. та політ. психології НАПН України, 3 (17), 3–11.

Коваленко, А. Б., Безверха, К. С. (2017). Соціальна ідентичність як механізм адаптації особистості під час суспільної кризи. Український психологічний журнал, 3, 48–62.

Леви-Брюль, Л. (2014). Первобытный менталитет. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета.

Леви-Стросс, К. (1985). Структурная антропология. Москва: Главная редакция восточной литературы.

Локк, Дж. (1985). Сочинения: в 3 т. (под ред. И. С. Нарского). Т. 1. Москва: Мысль.

Моніторинг’2018: основні тенденції змін громадської думки (2018). Київ: Центр політико-правових реформ, Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Морган, Л. Г. (1933). Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. Ленинград: Издательство института народов Севера.

Нойманн, И. (2004). Использование «Другого»: образы Востока в формировании европейских идентичностей. Москва: Новое издательство.

Остапенко, І. В. (2019). Стратегії та технології активізації самоідентифікування молоді. Київ: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.

Пейн, Т. (2000). Права людини. Львів: Літопис.

Попова, О. В. (2011). Развитие теории политической идентичности в отечественной и зарубежной политологии. Идентичность как предмет политического анализа (сс. 13–29). Москва: ИМЄМО РАН.

Потебня, О. (1992). Мова. Національність. Денаціоналізація. Нью-Йорк: Українська вільна академія наук у США.

Ручка, А. О. (2012). Політико-ідеологічна самоідентифікація населення сучасної України. Українське суспільство 1992–2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг (сс. 29–40). Київ: Інститут соціології НАН України.

Резнік, О. (2003). Політична самоідентифікація особистості за умов становлення громадянського суспільства. Київ: Інститут соціології НАН України.

Семененко, И. С. (2011). Идентичность в предметном поле политической науки. Идентичность как предмет политического анализа (сс. 8–12). Москва: ИМЭМО РАН.

Сміт, Е.Д. (1994). Національна ідентичність. Київ: Основи.

Соснюк, О. П., Остапенко, І. В. (2017). Психосемантичні особливості національної та громадянської ідентичності студентської молоді. Український психологічний журнал, 2(4), 164–176.

Страбон (1964). География. Москва: Наука.

Тейлор, Э. Б. (1989). Первобытная культура. Москва: Политиздат.

Фрейд, З. (2013). Психология масс и анализ человеческого «Я». Санкт-Петербург: Азбука-Аттикус.

Фукидид (2016). История. М.: Азбука.

Шведа, Ю. Р. (2007). Трансформації партійної системи в контексті трансформації політичної системи в Україні. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Збірник наук. праць (19, сс. 165–173). Львів: Національний університет "Львівська Політехніка".

Эмерсон, М. (2005). Экзистенциональная дилемма Европы. Вестник Европы, 15, 41–65.

Эриксон, Э. (1996). Идентичность: юность и кризис. Москва: Издательская группа «Прогресс».

Юм, Д. (2001). О человеческой природе (пер. с англ. С. И. Церетели). Санкт-Петербург: Азбука.

Berelson, B. R., Lazarsfeld, P. F., McPhee, W. N. (1954). Voting. A Study of Opinion Formation in a Presidential Campaign. Chicago: The University of Chicago Press. https://doi.org/10.2307/2572837

Brubaker, R., Cooper, F. (2000). Beyond “Identity”. Theory and Society, 29, 1–47.

Butler, D., Stokes, D. (1974). Political Change in Britain. London.

Campbell, A., Converse, P. E., Miller, W. E., Stokes, D. E. (1966). Elections and the political order. New York: Wiley.

Campbell, A., Converse, P. E., Miller, W. E., Stokes, D. E. (1960). The American Voter. New York: Wiley.

Campbell, A., Gurin, G., Miller, W. E. (1954). The Voter Decides. Evanston (Il.): Row, Peterson and Company.

Carter, R. T., Helms, J. E. (1990). White Racial Identity Attitudes and Cultural Values. Black and White racial identity: Theory, Research and Practice. Westport, London.

Castels, M. (1997). The Power of Identity. Oxford, Blackwell.

Cerutti, F. (2001). Towards the political identity of the Europeans: An Introduction. A soul for Europe. On the political and cultural identity of the Europeans. Vol. 1.

Cooley, Ch. H. (1929). The Life-Study Method as Applied to Rural Social Research. Publications of the American Sociological Society, 23, 248–254.

Dalton, R. (1988). Citizen Politics in Western Democracies: Public Opinion and Political Parties in the United States, Great Britain, West Germany and France. New Jersey: Chatam House. https://doi.org/10.2307/2074195

Dahrendorf, R. (1990). Reflections on the Revolution in Europe. London: Chatto & Windus.

Diodororus Tarsensis (1980). Commentarius in Psalmos. Corpus Christianorum Series Graeca (CCSEG), T. 6.

Duch, R. (1988). Participation in the democracies of Central and Eastern Europe: Cultural versus rational choice explanations. The postcommunist citizen (Ed. by S. H. Barnes, J. Simon). Budapest.

Franklin, Ch., Jackson, J. (1983). The Dynamics of Party Identification. American Political Science Review, 77, 957–973.

Fiorina, M. P. (1997). Voting behavior. Perspectives on public choice: A handbook (Ed. Dennis C. Mueller). New York: Cambridge University Press.

Gleason, P. (1983). Identifying Identity: A Semantic History. Journal of American History, 69(4), 910–931.

Hinich, M., Munger M. C. (1994). Ideology and the theory of political choice. Ann Arbor: University of Michigan press.

Kristensen, N. N. (2015). The Meanings and Dimensions of Citizens’ Political Identity: Approaching an Understanding of the Concept of Political Identity. European Consortium of Political Research (ECPR): General Conference Papers. Montreal (Canada): Universitй de Montreal.

Loth, W. (2000). Identity and Statehood in the process of European Integration. Journal of European Integration History, 6, 19–31.

Mead, G. H. (1934). Mind, Self, and Society. Chicago: The University of Chicago Press.

Monitoring 2018: Main tendencies of change of public opinion. [In Ukrainian] Kyiv: Centre of political and legal reforms; Ilko Kycheriv “Democratic initiatives” Foundation. [=Моніторинг 2018]

Morgan, L. (1933). Ancient society, or Researches in the lines of human progress from savagery, through barbarism to civilization. [In Russian] Leningrad: Publishing house of Institute of peoples of the north. [=Морган 1933] https://doi.org/10.1522/030110918

Neumann, I. (2004). Uses of the Other. The “East” in European Identity Formatio. [In Russian] Moscaw: New publishing house. [=Нойманн 2004]

Ostapenko, І. (2019). Strategies and technologies for self-identification of youth. [In Ukrainian] Kyiv: Institute of Social and Political Psychology of NAES of Ukraine. [=Остапенко 2019]

Reid, Th. (1983). Inquiry and Essays. Indianapolis: Hackett Publishing Company.

Risse, T. (2003). The Euro between National and European Identity. Journal of European Public Policy, 10(4), 487–505.

Rose, R., Mishler, W. (1998). Negative and positive party identification in post-communist countries. Electoral Studies, 17(2), 217–234.

Ryan, C. (2017). Political Self-Identification and Political Attitudes. Undergraduate Honors Theses, 57. King’s University College at Western University.

Rupp, L. J. , Taylor, V. (1999). Forging a Feminist Identity in an International Movement: A Collective Identity Approach to Twentieth-Century Feminism. Signs, 24(2), 363–386.

Schlesinger, Ph. (1987). On National Identity: Some Conceptions and Misconceptions Critisized. Social Sciences Information, 26(2), 219–264.

Strath, B. (2003). A European Identity: to the historical limits of a concept. European Journal of Social Theory, 5, 387–401.

Straub, J. (2002). Personal and collective identity: A conceptual analysis. New York: Berghahn Books.

Todd, J., Bottos, L. C., Rougier, N. (2008). Political transformation and national identity change: comparative perspectives. London, New York: Routledge.

Vannicelli, L. (1989–1990). Political participation, pluralist democracy and freedom in the constitutional state. Annales Univeritatis Mariae Curie-Sklodowska, Lublin, 36, 329–339.

Vignoles, V. L. (2019). Identity: Personal and Social. The Oxford Handbook of Personality and Social Psychology. (Ed.by K.Deaux, M.Snyder). New York: Oxford University Press.

Vries, H. de, Weber, S. (1997). Violence, Identity and Self-Determination. Stanford.

Waterman, A. (1982). Identify development from adolescence to adulthood: An extension of theory and a review of research. Developmental Psychology. 18(3), 341–358.

Welsh, J. M. (1993). A Peoples’ Europe: European Citizenship and European Identity. Badia Fiesolana.

LATEST PRINTED ISSUE

LATEST FREELY ACCESSIBLE MATERIALS

} } } } }